Франсуа Рабле - представник французького Ренесансу, хоча видатним представником цієї епохи його зробив одно єдиний художній твір.

Роман «Гаргантюа і Пантагрюель» став саме тим твором, завдяки якому ім'я відомого французького лікаря і ученого-енциклопедиста увійшло до світової історії літератури шістнадцятого століття. Фантастична країна Утопія, зображена в романі Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель», розташувалася десь у Франції. Про це свідчать описи Парижу і провінційних городків, в яких живуть прості працелюбні ремісники і селяни. Роман Ф. Рабле написаний у формі казки-сатири. Автор саркастично зображує кожного з представників схоластичної науки, релігійні розбрати і самих церковників, з життям яких був добре поінформований ще з часу перебування в монастирях. Рабле широко використовує алегорію для зображення як позитивних, так і негативних громадських явищ.

Спираючись на фольклорні джерела, автор створив образи людей, жадібних до знань і до самого життя. Величезний ріст Грангузье, Гаргантюа і Пантагрюеля був уособленням їх безмежних знань, надзвичайної вченості, благородства почуттів, щирості, доброти і здатності на самопожертвування заради скривджених. Велетні-королі створювали закони, спрямовані на добробут свого народу. Сатира і гіперболи Рабле не абстрактні, вони спираються на реальне підгрунтя. Навіть у найпримхливіших образах відбивається і тодішня дійсність, і історичні фігури. У літературі періоду Відродження досить поширеної була тема подорожей, в основі яких лежали реальні події. Рабле використовує цю тему для своїх сатиричних алегорій, які іноді змінюються суто фантастичними описами.

У розділі про пухнастих котів автор викрив пожадливих і жорстоких чиновників-суддів, діяльність яких заснована на негативних людських рисах : «Нас тут учать тому, чого самі ніколи не учили!. Нас тут б'ють і учать тому, чого самі ніколи не учили!. Нас тут б'ють і наказують при цьому сміятися!. Нас тут визнають в тому, чого ніколи не здійснювали, не творили, і совершать-творить не думали»!. Одним з найкращих викривальних епізодів книги, спрямованих проти схоластики, є епізод з дзвонами, в центрі якого стоїть гротескна фігура немічного, старого схоласта, магістра Сорбони Янотуса Брагмардо. Мова старика до Гаргантюа відносно повернення дзвонів - блискуча пародія на красномовство сорбонистов.

Рабле в гротескній формі проводить думку, яка основою усього існуючого є плоть, матерія, яка найвищим критерієм в оцінці світу є близькість до природи. Те, що протистоїть цьому судженню,- огидне і потворне. Важливим епізодом твору є розповідь про перебування мандрівників на острові цариці Квінтесенції, яка споживала лише абстракції, категорії, мрії, шаради, антитези і провіювала свій час через велике, красиве решето. Франсуа Рабле висміяв лжезнания і щонайповнішу відірваність від реального світу. У боротьбі з середньовічною реакцією Франсуа Рабле використовував усі можливі форми комічного, серед яких - сатиричний гротеск. Письменник завжди сміється, оскільки це - його випробувана зброя. Дуже великим був вплив геніального французького сатирика на світову літературу. Рабле було чому учити, адже ерудиція письменника вражала сучасників. Він був одним з найбільших гуманістів минулого. Цінними для нас є його судження про вільне суспільство, в якому буде можливим існування гармонійно-розвиненої особи, оскільки ця мрія була, є і буде актуальною для представників усіх часів і народів.

План

1. Народження Гаргантюа.                                

2. Дитинство Гаргантюа.

3.Життя Гаргантюа в Парижі.

4. Гаргантюа завзято воює проти підступного короля Пікрохоля.

5. Веселі та завзяті друзі Гаргантюа

6. Повернення Гаргантюа з друзями додому після перемоги .

7.Створення монастиря.

8. Народження сина Пантагрюеля.

9.Життя Пантагрюеля.

10. Подорожі Пантагрюеля.

11. Острів Пухнастих Котів.

12. Знаходження  Чарівної Пляшки.

13. У пошуках істини.