Франсуа Рабле - представник французького Ренесансу, хоча видатним
представником цієї епохи його зробив одно єдиний художній твір.
Роман «Гаргантюа і Пантагрюель» став саме тим твором, завдяки якому ім'я
відомого французького лікаря і ученого-енциклопедиста увійшло до світової
історії літератури шістнадцятого століття. Фантастична країна Утопія, зображена
в романі Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель», розташувалася десь у Франції. Про
це свідчать описи Парижу і провінційних городків, в яких живуть прості
працелюбні ремісники і селяни. Роман Ф. Рабле написаний у формі казки-сатири.
Автор саркастично зображує кожного з представників схоластичної науки,
релігійні розбрати і самих церковників, з життям яких був добре поінформований
ще з часу перебування в монастирях. Рабле широко використовує алегорію для
зображення як позитивних, так і негативних громадських явищ.
Спираючись на фольклорні джерела, автор створив образи людей, жадібних до
знань і до самого життя. Величезний ріст Грангузье, Гаргантюа і Пантагрюеля був
уособленням їх безмежних знань, надзвичайної вченості, благородства почуттів,
щирості, доброти і здатності на самопожертвування заради скривджених.
Велетні-королі створювали закони, спрямовані на добробут свого народу. Сатира і
гіперболи Рабле не абстрактні, вони спираються на реальне підгрунтя. Навіть у
найпримхливіших образах відбивається і тодішня дійсність, і історичні фігури. У
літературі періоду Відродження досить поширеної була тема подорожей, в основі
яких лежали реальні події. Рабле використовує цю тему для своїх сатиричних алегорій,
які іноді змінюються суто фантастичними описами.
У розділі про пухнастих котів автор викрив пожадливих і жорстоких
чиновників-суддів, діяльність яких заснована на негативних людських рисах :
«Нас тут учать тому, чого самі ніколи не учили!. Нас тут б'ють і учать тому,
чого самі ніколи не учили!. Нас тут б'ють і наказують при цьому сміятися!. Нас
тут визнають в тому, чого ніколи не здійснювали, не творили, і
совершать-творить не думали»!. Одним з найкращих викривальних епізодів книги,
спрямованих проти схоластики, є епізод з дзвонами, в центрі якого стоїть
гротескна фігура немічного, старого схоласта, магістра Сорбони Янотуса
Брагмардо. Мова старика до Гаргантюа відносно повернення дзвонів - блискуча
пародія на красномовство сорбонистов.
Рабле в гротескній формі проводить думку, яка основою усього існуючого є
плоть, матерія, яка найвищим критерієм в оцінці світу є близькість до природи.
Те, що протистоїть цьому судженню,- огидне і потворне. Важливим епізодом твору
є розповідь про перебування мандрівників на острові цариці Квінтесенції, яка
споживала лише абстракції, категорії, мрії, шаради, антитези і провіювала свій
час через велике, красиве решето. Франсуа Рабле висміяв лжезнания і
щонайповнішу відірваність від реального світу. У боротьбі з середньовічною
реакцією Франсуа Рабле використовував усі можливі форми комічного, серед яких -
сатиричний гротеск. Письменник завжди сміється, оскільки це - його випробувана
зброя. Дуже великим був вплив геніального французького сатирика на світову
літературу. Рабле було чому учити, адже ерудиція письменника вражала
сучасників. Він був одним з найбільших гуманістів минулого. Цінними для нас є
його судження про вільне суспільство, в якому буде можливим існування
гармонійно-розвиненої особи, оскільки ця мрія була, є і буде актуальною для
представників усіх часів і народів.
План
1. Народження Гаргантюа.
2. Дитинство Гаргантюа.
3.Життя Гаргантюа в Парижі.
4. Гаргантюа
завзято воює проти підступного короля Пікрохоля.
5. Веселі
та завзяті друзі Гаргантюа 6. Повернення
Гаргантюа з друзями додому після перемоги .
7.Створення монастиря.
8. Народження сина Пантагрюеля.
9.Життя Пантагрюеля.
10. Подорожі Пантагрюеля.
11. Острів Пухнастих Котів.
12. Знаходження Чарівної Пляшки.
13. У пошуках істини.
|