З усіх літературних і політичних творів Мора найбільше значення має «Утопія» (опублікована в 1516 році Дірком Мартенсом), причому ця книга зберегла своє значення для нашого часу — не тільки як талановитий роман, але і як геніальний за своїм задумом твір соціалістичної думки. Літературні джерела «Утопії» — твори Платона («Держава», «Критій», «Тімей»), романи-подорожі XVI століття (зокрема «Quattuor Navigationes» Амеріго Веспуччі) і до деякої міри твори Чосера, Ленгленда і політичні балади. З «Navigationes» Веспуччі він взяв зав'язку «Утопії» (зустріч з Гітлодея, його пригоди). Мор створив першу струнку соціалістичну систему, хоча й розроблену в дусі утопічного соціалізму.

Томас Мор назвав свою працю «Золота книжечка, настільки ж корисна, як і забавна про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія». «Утопія» ділиться на дві частини, мало схожі за змістом, але логічно невіддільні одна від одної.

Перша частина твору Мора — літературно-політичний памфлет; тут найбільш сильний момент — критика сучасних йому суспільно-політичних порядків: він бичує «криваве» законодавство про робітників, виступає проти смертної кари і пристрасно нападає на королівський деспотизм і політику воєн, гостро висміює дармоїдство і розпусту духовенства. Але особливо різко нападає Мор на обгородження общинних земель (англ. enclosures), розорюючих селянство: «Вівці, — писав він, — поїли людей». У першій частині «Утопії» дана не тільки критика існуючих порядків, але і програма реформ,що нагадує більш ранні, помірні проекти Мора; ця частина очевидно служила ширмою для другої, де він висловив у формі фантастичної повісті свої потаємні думки. У другій частині знову позначаються гуманістичні тенденції Мора. На чолі держави Мор ставив «мудрого» монарха, допускаючи для чорних робіт рабів; він багато говорить про грецьку філософію, зокрема про Платона, самі герої «Утопії» — гарячі прихильники гуманізму. Але в описі соціально-економічного ладу своєї вигаданої країни Мор дає ключові для розуміння його позиції положення. Перш за все в «Утопії» скасована приватна власність, знищена всяка експлуатація. Замість неї встановлюється усуспільнене виробництво. Це великий крок вперед, оскільки у попередніх соціалістичних письменників соціалізм носив споживчий характер. Праця є обов'язковою в «Утопії» для всіх, причому землеробством займаються по черзі всі громадяни до певного віку, сільське господарство ведеться артільно, але зате міське виробництво побудоване на сімейно-ремісничому принципі — вплив недостатньо розвинених економічних відносин в епоху Мора. В «Утопії» панує ручна праця, хоча вона і триває лише 6 годин на день і не є виснажливою. Мор нічого не говорить про розвиток техніки. У зв'язку з характером виробництва обмін в державі Мора відсутній, немає також і грошей, вони існують лише для торгівельних зносин з іншими країнами, причому торгівля є державною монополією. Розподіл продуктів в «Утопії» ведеться за потребами, без будь-яких твердих обмежень. Державний лад утопійців незважаючи на наявність короля — повна демократія: всі посади — виборні і можуть бути зайняті всіма, але, як і личить гуманісту, Мор надає інтелігенції керівну роль. Жінки користуються повноправністю. Схоластика не властива школі, освіта побудована на поєднанні теорії і виробничої практики. До всіх релігій в «Утопії» ставлення толерантне, і заборонений тільки атеїзм, за прихильність якому позбавляли права громадянства. У ставленні до релігії Мор займає проміжне положення між людьми релігійного і скептичного світогляду, але в питаннях суспільства і держави він — чистий раціоналіст. Визнаючи, що існуюче суспільство нерозумне, Мор разом з тим заявляє, що воно — змова багатих проти всіх членів суспільства. Соціалізм Мора цілком відображає навколишню обстановку, сподівання пригнобленого населення міста і села. В історії соціалістичних ідей його система ставить питання про організацію суспільного виробництва, до того ж у загальнодержавному масштабі. Новим етапом у розвитку соціалізму вона є ще й тому, що в ній усвідомлено значення державної організації для побудови соціалізму, але Мор не міг свого часу бачити перспективу безкласового суспільства (у «Утопії» Мора рабство не скасовано), що здійснює великий принцип «від кожного за здібностями, кожному за потребами »без будь-якої участі державної влади, що стала зайвою.

Політичні погляди

• Основна причина всіх пороків і лих — це приватна власність і зумовлені нею протиріччя інтересів особистості і суспільства, багатих і бідних, розкоші й убогості. Приватна власність і гроші породжують злочини, які не можна зупинити жодними законами та санкціями. • Утопія (ідеальна країна) — своєрідна федерація з 54 міст. • Пристрій і управління кожного з міст однакові. У місті 6000 сімей; в сім'ї — від 10 до 16 дорослих. Кожна сім'я займається певним ремеслом (дозволено перехід з однієї сім'ї в іншу). Для роботи в прилеглій до міста сільській місцевості утворюються «сільські родини» (від 40 дорослих), в яких житель міста зобов'язаний пропрацювати не менше двох років • Посадові особи в Утопії виборні. Кожні 30 сімей обирають на рік филархами (сіфогранта); на чолі 10 филархов варто протофіларх (транібор). Протофілархі обираються з числа вчених. Вони утворюють міський сенат, очолюваний князем. Князь (Адем) обирається филархами міста з кандидатів, запропонованих народом. Посада князя незмінна, якщо він не запідозрений у прагненні до тиранії. Найбільш важливі справи міста вирішують народні збори, але вони обирають більшу частину посадових осіб та заслуховують їх звіти. • В Утопії немає приватної власності і, отже, суперечки між утопийцам рідкісні і злочини нечисленні; тому утопійці не потребують великого і складного законодавства. • утопійці сильно гребують війною, як діянням воістину звірячим. Не бажаючи, однак, виявити, в разі необхідності, свою нездатність до неї, вони постійно вправляються у військових науках. Зазвичай для війни використовуються найманці. • утопійці визнають цілком справедливою причиною для війни той випадок, коли який небудь народ, володіючи даремно і даремно такий територією, якою не користується сам, відмовляє все ж у користуванні і володінні нею іншим, які за законом природи повинні харчуватися від неї.

План.

1. Утопія – це острів у Південній півкулі.
2. Моряк Рафаїл Гітлодей відвідує острів.
3. Розповіді Рафаїла Гітлодея про острів Утопію.
4. Благоустрій острова.( 54 міста, всі будинки зовсім однакові, двері не мають ніяких замків, кожні 10 років мешканці міняють будинки, щоб не зароджувалися приватновласницькі почуття)
5. Одяг та робочий день утопійців.
6. Форми правління на острові.
7. Шлюб утопійців.
8. Основна господарська ланка ідеальної вільної держави Утопії – сім'я (патріархальний характер).
9. Навчання військовій справі.
10. Використання золота.
11. Про етичні погляди.
12. Релігія утопійців.