Форма входу

Категорії розділу

Мої статті [7]

Пошук

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 92

Друзі сайту








Вітаю Вас Гість | RS

«Чого б ти не навчався, ти навчаєшся для себе »

                                                               Петровій         
Головна | Реєстрація | Вхід
Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Е.Роттердамський «Похвала глупості»

В 1511 році Еразм видав написану ним двома роками раніше книгу «Похвала Глупоті» (грец. Μωρίας Εγκώμιον, лат. Stultitiae Laus), яка стала найвідомішим твором автора. Книга починається з посвяти Томасу Мору, другу автора, прізвище якого асоціюється з грецьким словом «моріяс», що значить «глупота».

Мова ведеться від імені богині Глупоти, яка на всі лади вихваляється тим впливом і шаною, яке вона здобула в суспільстві.

Еразмова сатира висміює усі сфери та явища тодішнього життя, включно із самим Еразмом Ротердамським, але найбільше мислитель глумиться над неправедністю та забобонністю ченців, запліснявілими доктринами.

Закінчується книга полум'яним закликом до праведності й християнських чеснот.

«Похвала Глупоті» вважається однією із найвпливовіших книг західної цивілізації й каталізатором реформації. Вона одразу ж стала популярною, сподобалася папі, ще за життя автора була перекладена німецькою й французькою. В новітню еру ще довго вивчалася, як зразок риторики.

Оце поєднання античної традиції у формі пародійного панегірика з «літературою для дурнів» виявилось надзвичайно вдалим. Було тут новаторством те, що панегірик на честь Глупоти виголошується не від автора чи іншої, сторонньої, особи, а вкладений в уста самої Глупоти, від імені якої ведеться оповідь. Глупоти, яка в самохвальбі називає себе найбільшою добродійкою роду людського. Завдяки такому прийомові «Похвала Глупоті» являє собою вельми оригінальний і дотепний автопанегірик. Гротескний характер твору посилюється тим, що Глупота виступає доречно, висловлює мудрі і влучні спостереження про суспільні болячки того часу.

«Похвалу Глупоті» Еразм присвятив найкращому своєму другові Т.Мору. В передмові автор з'ясовує свій намір - написати похвальне слово на честь Глупоти. Він розуміє, задум його може декому видатись несерйозним, але перед ним стоїть поважне завдання - висміяти все потворне й кумедне в людському житті для того, щоб розумний читач виніс із цього користь для себе.

Композиція «перелицьованого» панегірика, не зважаючи на деякі відхилення від основної теми, властиві невимушеній бесіді Глупоти, досить чітка. В широкому вступі Глупота в тозі вченого, з блазенським ковпаком на голові, знайомить слухачів із своєю особою, родоводом і оточенням. її батьком є Плутос, всемогутній бог багатства і наживи, якому підвладні як безсмертні боги, так і смертні люди, без втручання якого ніщо на світі не діється, матір'ю є безтурботна німфа Неотета-юність. Випестили Глупоту дві чарівні німфи: Мете-п'янкість і Апедія-невихованість. її невідступними супутницями й подругами були: [6] Самозакоханість, Улесливість, Забутливість, Лінь, Насолода, Безрозсудність Обжерливість, надійними чоловічими помічниками - Гультяй і Непробудний Сон. При допомозі такого товариства вона тримає під своєю владою весь рід людський.

За вступом іде перша - загальна - частина твору, присвячена доказам універсальної сили Глупоти, яка начебто лежить в основі природи і життя людей. Вихваляючи себе, Глупота намагається довести свою незаперечну перевагу перед Мудрістю, широко розводиться про незліченні добродійства, якими вона осипає людей, хоч вони і не вміють як слід оцінити її заслуг. Запевняє, що без приправи Глупоти життя було б нестерпне, нецікаве, вона - основа радощів, всілякого процвітання і щастя.

Усе це базікання Глупоти про благодійства, які вона нібито приносить людству, є, по суті, увертюрою до другої частини, де вміщена нищівна критика всього укладу середньовічного життя. Тільки тепер твір стає справжньою сатирою. В першу чергу Еразм різко засуджує загальну рису середньовічного суспільства - облудну побожність, яка виявляється в надмірному культі ікон і в бубонінні молитв, таврує зловживання у відпущенні гріхів. Далі йде конкретний опис різних видів і форм Глупоти в середньовічному суспільстві від нижчих його верств до вищих кіл. Перед читачем дефілюють довгою колоною послідовники й прихильники Глупоти - представники різних станів і професій: купці, які наживають багатство обманом, граматики, які втовкмачують у голови дітвори всілякі нісенітниці, марнолюбні поети, обмежені ритори, письменники-плагіатори, правознавці-крутії, які займаються словоблуддям, балакучі діалектики, довгобороді філософи, які видають себе за всезнайків, астрологи-шарлатани.


Але найвищої сили викриття й сатиричного таврування досягає письменник у зображенні богословського стану. Навіть Глупота вагається, чи зачіпати це смердюче болото, чи ні, але після вдаваного вагання атака на теологів розгортається з неймовірною ущипливістю. Наводиться перелік абсурдних тем-головоломок, які розгадували тогочасні теологи-схоластики в безплідних дискусіях, до яких вони вдавалися.

З іронічною зневагою й відвертим знущанням охарактеризовані ченці. Вони в Еразма невігласи, нехлюї, грубі, безсоромні, розпусні, побожні лише про око людське, - предмет загального презирства. Не обійшлося й без насмішок над безглуздими проповідями церковників.

Висміювання богословського стану сатирик перериває для того, щоб ущипливо поглузувати з панівного класу феодального суспільства - дворян і світської влади. Так, монархи, замість того щоб дбати про загальне добро, думають лише про особисті вигоди і втіхи. Дармоїдами і підлабузниками змальовані придворні сановники. І ні в королів, ні в придворних сановників немає й на гріш здорового глузду.

Тепер приходить черга на сатиричний обстріл вищого ешелону духовенства - єпископів і кардиналів. їхні нрави нічим не відрізняються від правів світських високопоставлених осіб. Вище духовенство далеке від скромності й убозтва апостолів. Гнівно засуджуються «йни, які ведуть римські первосвященики нібито з ворогами церкви. За одновї4^4 СВ0ІХ ієрархів нижче Духовенство нещадно визискує своїх

У заключній частині тексту Глупота хоче довести парадоксальну тезу: мовляв, ідеальне щастя - це найвища форма безумства.

Гідне уваги те, що об'єктом сатиричних стріл Еразма не стали ні селяни, ні ремісники, очевидно, тому, що ці соціальні верстви Еразм [7] вважав найздоровішими в тогочасному суспільстві, на їхньому боці була його симпатія.

Сміх «Похвали Глупоті» багатий своїми інтонаціями: він подекуди добродушний, деколи іронічний, але переважно гостросатиричний, дошкульно-вбивчий.

«Похвала Глупоті» відразу здобула велику популярність, хоч і розрахована була на обмежене коло читачів - лише на тих, хто знав латину. Красномовним свідченням цього є численні перевидання, які з'явились у різних містах Європи: Страсбурзі, Лувені, Базелі, Венеції. Протягом шести перших років цей панегірик-пародія видавався 12 разів, причому його тиражі, як на той час, були досить значні і швидко розходилися (базельське видання налічувало 1800 примірників). Секрет гучного успіху полягав, зрозуміло, в оригінальному сюжеті, викривальному змісті, злободенності та іскрометному гуморі. Сприяли успіхові й ілюстрації у формі гравюр на дереві, виконані відомим художником Гансом Гольбейном Молодшим (він же й автор портрета Еразма). Незабаром, ще за життя письменника, з'явилися перші переклади «Похвали Глупоті» західноєвропейськими мовами: французькою, англійською та німецькою.

Переважна більшість творів Еразма відслужила свою службу, втративши свою актуальність, спочила в книгосховищах бібліотек, а «Похвала Глупоті», хоч від її виходу у світ минуло майже п'ять століть, не поблякла і далі чарує читача.

 

 

План.

 

  1. Місце народження Глупості, її рід, свита, виховання.
  2. Таланти Глупості.
  3. Без Глупості ніякий зв'язок неприємний.
  4. Науки і мистецтва в житті людини.
  5. Різниця між мудрецями і дурнями.
  6. Міра і кордони для Глухості.
Категорія: Мої статті | Додав: b-g (19.06.2011)
Переглядів: 6137 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
2  
Під часпідготовки дитини до школи батькам важливо відповідально підійти до вибору
необхідних йому в навчанні речей. Правильно підібране шкільне приладдя допоможе
учневі комфортно почувати себе на уроках, займатися з цікавістю, і що дуже
важливо - зберегти своє здоров'я.
Придбати
шкільне приладдя для дитини будь-якого віку можна в інтернет-магазині MOYO. Ви
без докладання зусиль підберете необхідну для вас продукцію, виготовлену з
урахуванням вікових особливостей учня. Багатий асортимент шкільної продукції в
каталозі і поради досвідчених фахівців зроблять кожну вашу покупку вдалою і
комфортною. Ціни на якісне шкільне приладдя вас приємно здивують. https://www.moyo.ua/canctovary/shkolnye_rjukzaki/

1  
Дякую!!! Гарна тема для реферату!!! Обов'язково здам на відмынно.

Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2018